- відмовний
- -а, -е.Який виражає відмову (у 1 знач.), заперечення.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
безвідмовний — безодмо/вний, а, е, рідко. 1) Який, не відмовляючись, робить, виконує що небудь. 2) Який, не відповідаючи, мовчки слухає те, що йому говорять; мовчазний. 3) спец. Який працює без перебоїв … Український тлумачний словник
безвідмовний — прикметник рідко … Орфографічний словник української мови
відмовний — прикметник … Орфографічний словник української мови
безвідмовність — безодмо/вність, ності, ж., рідко. Абстр. ім. до безвідмовний 2) … Український тлумачний словник
безвідмовно — безодмо/вно, рідко. Присл. до безвідмовний 1), 3) … Український тлумачний словник
безодмовний — див. безвідмовний … Український тлумачний словник
високонадійний — а, е. Який має високий ступінь надійності в експлуатації; безвідмовний … Український тлумачний словник
відмовно — Присл. до відмовний … Український тлумачний словник
безперебійний — (який відбувається безперервно, без затримки), безперервний; безвідмовний (про роботу якогось механізму, машини тощо) … Словник синонімів української мови
покірний — (який завжди підкоряється, не суперечить, поступається в усьому; який виражає покору), покірливий, смирний, сумирний, безвідмовний, безсловесний, неремстивий, шовковий; слухняний (часто про дитину); принижений, підвладний (який не може чинити… … Словник синонімів української мови